Інклюзивна робота

Поради батькам

Коли є потреба звернутися з дитиною в інклюзивно-ресурсний центр

• до трьох років у дитини не з'явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів;
• з іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка;
• дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їх змісту, погано запам'ятовує вірші;
• у поведінці дитини є моменти, які Вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас змінюється настрій;
• ви бачите ці вади, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою, як і всі;
• у дитини є труднощі в засвоєнні освітньої програми чи навчальних предметів;
• педагоги скаржаться, що у дитини с труднощі в навчанні, конфлікти в класі, агресивність;
• дитина часто відчуває себе втомленою, не бажає вчитись, виконувати домашні завдання, відвідувати школу;
• дитина, на Ваш погляд, надто рухлива, або, навпаки, довго думає, гірше інших навчається, погано говорить.

Комплексна оцінка проводиться фахівцями інклюзивно-ресурсного центру індивідуально за такими напрямами:

• оцінка мовленнєвого розвитку дитини / визначення рівня розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури. Таку оцінку проводить вчитель-логопед;
• оцінка когнітивної сфери дитини / визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага. Таку оцінку проводить практичний психолог;
• оцінка емоційно-вольової сфери дитини / виявлення її здатності до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин. Таку оцінку проводить практичний психолог;
• оцінка освітньої діяльності дитини / визначення рівня сформованості знань, вмінь, навичок відповідно до освітньої програми або основних критеріїв формування вмінь та навичок дітей дошкільного віку. Таку оцінку проводить вчитель-дефектолог.

Яка ж основна умова успішного виховання дітей в сім'ї?

• поважати свою дитину;
• сприймати її такою, як вона є;
• дозволяти їй бути собою;
• хвалити і заохочувати до пізнання нового;
• стимулювати до дії через гру;
• розмовляти з дитиною, слухати її, спостерігати за нею;
• підкреслювати її сильні сторони;
• впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

дослідження якості інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами